Поради батькам, які виховують дітей з порушенням опорно-рухового апарату

Під час занять з дітьми, які мають порушення опорно-рухового апарату,
батьки мають пам’ятати про правильну організацію рухового режиму під час
ігор, занять, відпочинку.
Насамперед потрібно знайти правильну та зручну для дитини позу під час
роботи за столом або гри. Такі діти швидко втомлюються, особливо під час
активних дій, тому вони мають фізичну
потребу у відпочинку. Наприклад, діти
складають із кубиків будівлі. Батьки
спостерігають за процесом, якщо дитина
втомилася і починає відволікатися у цей
момент варто запропонувати дитині
підвестися зі стільця (крісла), підійти
(під’їхати) до шафи з іграшками і взяти
якусь із них. Після цього можна
продовжувати попереднє заняття.

У таких дітей часто не тільки не сформовані рухові навички, а й відсутні
правильні уявлення про рух. Тому основними напрямами роботи повинні бути:
- розвиток навичок самообслуговування;
- практичної діяльності;
- підготовки руки дитини до письма (розвиток дрібної моторики).
Опанування рухових навичок відбувається поетапно, потребує тривалого
часу і терпіння, тож доцільно це робити під час цікавих ігор. На першому етапі
важливо навчити дитину довільно брати й опускати предмети, перекладати їх із
руки в руку, складати у певне місце, вибирати, порівнюючи свої рухові зусилля з
характеристиками предмета.
Для розвитку рухових умінь батьки можуть використовувати різні побутові
предмети: набори замків, перемикачі, телефони, пульт телевізора. За допомогою
імітації можна навчати таких дій як вмикання, вимикання або переключення
телевізора, комп’ютера, світла тощо.
Важливо навчити дитину самостійно їсти. Цю роботу слід починати з
формування навички підносити свою руку до рота; далі слід навчати
користуватися ложкою, самостійно їсти, тримати чашку і пити з неї.
Дуже важливо навчити дитину різних дій під час одягання. Спочатку треба
навчати дитину розстібати великі ґудзики, потім дрібні. У такій же послідовності
слід навчати її зашнуровувати і розшнуровувати черевики.
Навички самообслуговування закріплюють в іграх з лялькою (роздягають,
одягають її), і тільки після цього можна переносити дії на саму дитину. Після
таких ігор-вправ у дитини виникає прагнення до самостійної діяльності.