Ви ставите запитання, а в класі тиша. Діти опускають очі, бо бояться помилитися. Знайома ситуація?
А тепер уявіть інше: ті самі учні підіймають руки й кажуть: «А можна я спробую ще?».
Різниця – не в здібностях дітей. А в тому, як побудований урок.
Мозок молодшого школяра не сприймає довгі пояснення і «готові правила». Він навчається через:
• дію і дослідження;
• наочність і прості моделі;
• емоції та відчуття успіху;
• безпечні помилки, з яких народжується розуміння.
Саме тому можна боятися математики або йти, як на улюблений урок.
Спробуйте вже на наступному уроці:
• замість пояснення поставити відкрите запитання;
• дати дітям час спробувати знайти розв’язання самостійно, навіть якщо не одразу вийде;
• запитати не «скільки?», а «як ти думаєш і чому?».
І ви побачите, як змінюється атмосфера на уроці.
Ми зібрали 5 простих прийомів, які можна застосувати вже сьогодні.
- Передбач – а потім перевір
(prediction effect – мозок активніше працює, коли робить гіпотези)
Перед розв’язанням задачі запитайте:
• Як думаєш, відповідь буде більшою чи меншою?
• Приблизно скільки?
Потім зробіть обчислення та порівняйте з фактичним результатом.
Чому це працює:
мозок любить передбачати, і коли очікування не збігається — навчання посилюється.
- Помилка на дошці
(error-based learning – навчання через помилки)
Запишіть навмисно неправильне розв’язання.
Завдання:
• Знайдіть, де я помилилася.
• Поясніть, як виправити помилку та як запобігати таких помилок.
Чому це працює:
у момент пошуку помилки мозок активізується сильніше, ніж при правильному розв’язанні.
- 30 секунд тиші перед відповіддю
(wait time – критично для мислення)
Після того як поставите дітям запитання, не приймай відповіді одразу.
Скажіть:
• Подумайте 30 секунд.
• Обміркуйте та дайте відповідь.
Чому це працює:
мозку потрібен час на обробку.
- Рух + математика
(embodied cognition – мислення через тіло)
Додайте фізичну дію:
• показати відповідь руками;
• викласти приклад предметами;
• «зібрати» задачу на парті – створити математичну модель.
Чому це працює:
мозок краще запам’ятовує, коли дитина рухається і міркує одночасно.
- Один і той самий зміст – різні форми
(multimodal learning – різні канали сприйняття)
Одне і те ж саме завдання подайте:
• як текст;
• як малюнок;
• як схему.
Запитайте:
Який спосіб подачі завдання вам зрозуміліший?
Чому це працює:
мозок формує міцніші зв’язки, коли бачить інформацію по-різному.
Отже, мозок дитини молодшого шкільного віку краще навчається, коли вона:
• передбачає;
• помиляється;
• має час подумати;
• рухається;
• бачить по-різному.
Маленькі зміни у побудові уроку дають великі результати. Коли дитина діє, думає і не боїться помилятися, математика стає зрозумілою.
