Дитина не говорить. До кого звернутись?
Дитина не говорить. До кого звернутись?
Якщо дитині вже 1,5–2 роки, а мова не йде, то необхідно проконсультуватися з фахівцями: лором, неврологом, логопедом.
Лор перевірить слух і може призначити такі дослідження, як отоскопія, аудіометрія.
Невролог, перш, ніж поставити діагноз, призначить такі дослідження:
ЕЕГ – знайома всім електроенцефалографія. Вивчаючи біоелектричну активність головного мозку за допомогою спеціальних електродів з поверхні голови, лікар за характером цієї активності визначить стан головного мозку дитини, виявить наявність або відсутність змін. Ультразвукова доплерографія (УЗДГ, доплерографічне дослідження судин шиї і голови) – за допомогою ультразвукового датчика вимірюється швидкість кровотоку по всіх судинах голови і шиї; в судинах шиї візуально оцінюється стан стінок сонних і хребетних артерій: наявність бляшок, прохідність судин, аномалії ходу і діаметра артерій. Як показує практика, це дуже інформативне дослідження.
УЗД судин голови і шиї – метод, який поєднує в собі доплерографію і сканування судин, в результаті виходить двовимірне зображення судини, на якому можна побачити не тільки патології, але і ступінь їх розвитку. УЗД призначають при незадовільних результатах УЗДГ або для з'ясування подробиць виявленої патології.
РЕГ (реоенцефалографія судин головного мозку) застосовують для діагностування пухлин, травм голови, епілепсії.
НСГ (нейросонографія) – ультразвук відмінно справляється з дослідженням головного мозку новонароджених до моменту закриття великого джерельця. Нейросонографія безпечна і до того ж дає масу інформації, що дозволяє виявляти патології на ранніх стадіях і правильно оцінювати ефективність проведеного лікування.
КТ – комп'ютерна томографія виявляє вроджені вади розвитку, визначає місце розташування і характер патологій, фіксує ступінь розширення системи головного мозку. MPT – призначена для отримання повного обсягу даних про анатомічну будову і патологічних змінах головного мозку. Це дослідження вкрай рідко буває інформативне. При алалії, наприклад, діти часто мають ідеальні MPT.
Як зрозуміти, чи все впорядку у дитини зі слухом?
Досвідчені педагоги можуть відразу звернути увагу на деякі ознаки, які не завжди будуть помітні батькам. При педагогічному обстеженні можна використовувати прості прийоми і інструменти: коробочки з манкою, горохом, гречкою і звукові іграшки, які дозволять виявити порушення слуху. Але не менш важливо, щоб батьки також могли оцінити, чи все впорядку у дитини зі слухом.
Є низка найочевидніших ознак того, що у дитини можуть бути проблеми зі слухом: гугнявий голос, незвичайний тембр, призубний характер вимовляння звуків, труднощі з розумінням мови без зорового контакту, жодної реакції на побутові звуки малої і середньої гучності. Дуже важливо ретельно перевіряти слух у ранньому віці, якщо: у родичів є туговухість; мама під час вагітності перехворіла на грип, краснуху, скарлатину, кір, туберкульоз, герпесом; дитина перенесла сильну гіпоксію або внутрішньоутробну інфекцію, наприклад цитомегаловірус; були складні пологи або дитина народилася недоношеною. У даний час при обстеженні слуху лікарі використовують сучасні технологічні методи, більшість з яких дозволять максимально точно визначити ступінь слухових втрат дитини.
Коли потрібно звернутися до логопеда?
Досі дуже поширена думка про те, що до 3 років до логопеда звертатися не потрібно. Багато батьків вважають, що до логопеда варто йти лише після 5 років. А якщо дитині 2–2,5 роки і вона мовчить? Подруги кажуть: "Нічого, мій заговорив і твій заговорить!" Чи варто бити тривогу або прислухатися до думок подруг чи "фахівців" з форумів? Бити на сполох ВАРТО. Пропонуємо ознайомитися з основними ознаками, які можуть свідчити про затримку мовного розвитку і вимагають звернення до фахівців. У 8–9 місяців у дитини не з'являється лепет; дитина мовчить, не промовляє найпростіших слів; дитина не розуміє зверненої до неї мови; дитина не може жувати. В 2–2,5 роки дитина не вимовляє прості словосполучення; не намагається вивчити нові слова. У З роки дитина не говорить простих речень; не розуміє простих казок, оповідань, пояснень; не може побудувати власні словосполучення чи речення; говорить настільки незрозуміло, що навіть батьки не можуть розібрати мову дитини. Чим раніше ви почнете корекцію, тим краще! Цілком можливо впоратися з відставанням в мовному розвитку і до шкільного віку наздогнати своїх однолітків. Зовсім іншим чином йде справа тоді, коли батьки звертаютьсч до логопеда лише у віці 5 років і старше. Закликаємо батьків уважно ставитися до розвитку власної дитини і не слухати знайомих, подруг. Відповідальність за вашу дитину несете тільки ви. Якщо у вас виникають сумніви з приводу мовного або психічного розвитку дитини, насамперед, необхідно відвідати хорошого невролога.
Гіперсалівація. Що робити?
Гіперсалівація – це рясне слиновиділення. Зазвичай таке слиновиділення спостерігається у дітей дизартриків і не тільки. Що робити, щоб уникнути рясного слиновиділення? Необхідно вчити дитину ковтати слину. Можна використовувати такі методи:
- кріотерапія. Прикладати шматочки льоду до точок, які розташовані, по контуру губ (тримати від декількох секунд до 1 хв);
- полоскання. Полоскати можна мінеральною водою, кисилем, кефіром;
- логопедичний масаж (за призначенням логопеда);
- жування твердої їжі (горіхи, сухарі, свіжа морквина);
- артикуляційна гімнастика. Імітувати ковтання, позіхання, жування, утримувати губами смужки паперу.
Норма появи звуків у мовленні
Дуже часто звертаються батьки з різноманітними запитаннями. Наводимо приклад: "Нам потрібен логопед, дитині 4 роки, вона не вимовляє звуки: «р, л». Пропонуємо для початку розібратися, в якому віці, які звуки повинні бути сформовані у дитини. Щоб не турбуватися про відвідування логопеда завчасно, або, навпаки, не запустити цей момент і не прийти занадто пізно.
B середньому звуковимова у дитини має бути повністю сформована до 6 років. Найперші свої звуки малюк здатний вимовляти ще на етапі гуління в півтора-два місяці. В основному це голосні звуки. І навіть щось схоже на "агу", "аги" і т. д. Після етапу гуління настає етап белькотіння (з 5–6 місяців). У період лепету виникають перші ланцюжки складів: ма-ма-ма, бу-бу-бу, па-па-па і т. д. Починаючи з 10 місяців, малюк вже може почати наслідувати вимову дорослих. На цьому етапі можуть навіть з'явитися перші слова. Тому свої перші звуки маля вимовляє ще у віці до року. Звуки мови засвоює дитина за принципом від легкого до більш складного.
Таблиця засвоєння дітьми звуків мови:
1– 2 роки - А, О, Е, М, П, Б; 2–3 роки – І, И, У, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й; 3-4 роки – С; 3 – Ц; 4–5 років – Ш, Ж, Ч, Щ; 6 років – Л, Р. До трьох років пом'якшення приголосних звуків є віковою нормою. Заміна звуків на більш легкі за артикуляцією також є нормою! Наприклад, якщо дитина в 2– 3 роки замість «машина» вимовляє "масина" т. д. Найчастіше основні проблеми починаються зі свистячих звуків, так як для їх вимови потрібна більш складна і диференційована робота органів артикуляції.
