Під час війни в Україні діти з хворобами аутичного спектра особливо вразливі. Такі діти вкрай залежні від усталеного режиму, який часто порушується через повітряні тривоги. Крім того, діти з РСА мають сенсорну гіперчутливість, тому відчувають сильний дискомфорт під час сирени — що вже казати про вибухи та обстріли.

У вебінарі «Розлад спектра аутизму: оцінка та інтервенція під час кризи» від Мережі дитячих психологів Європи й благодійного фонду «Голоси дітей» клінічна психологиня Емілі Гонзалес розповіла про основні симптоми РСА, український досвід цього розладу та способи інтервенції. Пропонуємо короткий конспект вебінару. Подивитися його повністю можна за посиланням.

Що таке розлад спектра аутизму (РСА)

Розлад спектра аутизму — це нейророзвитковий розлад, для якого характерні дефіцит соціальної уваги та взаємодії, обмежені й повторювані інтереси, гіперчутливість до сенсорних впливів.

Аутизм може бути лише вродженим. Фактори ризику — спадковість (80–90%) і середовище (недоношеність, внутрішньоутробна гіпоксія).

Симптоми РСА проявляються з раннього віку. Якщо розлад вчасно виявити, дитина має більше шансів розвинути навички взаємодії та адаптуватися до життя в суспільстві.

Яка ситуація в Україні

Важко визначити кількість дітей з РСА в Україні, оскільки далеко не всі батьки звертаються до психіатрів. Станом на 2017 рік, таких дітей було 7491.

До 2014 року РСА не був визнаним діагнозом в Україні. Діти з таким розладом мали ярлик «розумово відсталі» і переважно не відвідували школу. Лише з 2014-го в країні активізувалась нова державна політика, яка заохочує інклюзію та освіту для дітей з особливими освітніми потребами.

Як виявити та допомогти

Діагноз РСА може встановити лише психіатр відповідно до визначених критеріїв. Найчастіше послуговуються 11-м переглядом Міжнародної статистичної класифікації хвороб і проблем (ICD-11), а також Діагностичним і статистичним посібником із психічних розладів (DSM-5).

Варто наголосити, що аутизм не лікується. Але важливо допомогти дитині з таким розладом адаптуватися до життя в суспільстві — навчити комунікувати та відповідно поводитись. Для цього використовують такі методики:

• прикладний аналіз поведінки (ABA-терапія) — допомагає сформувати функціональні навички дитини шляхом навчання в ігровій формі;
• позитивні поведінкові втручання — аналіз причин негативної поведінки та пропозиція методів, спрямованих на сприяння позитивній поведінці;
• метод навчання окремими блоками (DTT) — інтенсивна практика окремих реакцій за моделлю ABC (дія, поведінка, наслідок);
• пакет пізнавально-поведінкових втручань — когнітивно-поведінкова терапія, змінена для людей з аутизмом;
• мовна підготовка — спрямована на здатність комунікувати вербально;
• моделювання — демонстрація цільової поведінки для спонукання до повторення;
• навчання в природному середовищі — спрямоване на підвищення адаптивних навичок;
• скриптинг — надання сценаріїв для використання як моделі в певних ситуаціях;
• самокерування — навчання відстежувати свої результати під час виконання дій;
• інтервенція на основі історій — поліпшення навичок сприйняття перспективи через історії.

Що можуть робити батьки

Передусім важливо дбати про власний стан, адже врівноваженість батьків матиме позитивний вплив і на дитину.

За аутизму особливо важить налагоджений режим — прогулянки, ігри та їжа в той самий час.

Потрібно винагороджувати дитину за всі докладені зусилля. Навіть словесна похвала за відвідування нового заняття буде дуже доречною.

Крім того, не буде зайвим ділитися планами на найближче майбутнє. Якщо дитина знатиме, що їстиме або куди піде цього вечора, відчуватиме контрольованість усього.

Не варто нехтувати допомогою фахівців. Вони можуть не лише допомогти дитині, а й проконсультувати батьків.

Картка-попередження про аутизм

На випадок надзвичайної ситуації дитині з РСА варто зробити картку-попередження з контактами батьків / опікунів. Якщо дитина загубиться, їй зможуть допомогти.